Небезпека ТЕРФ

Коли витівки трансфобних радфемок отримують хоч якусь негативну реакцію від трансперсон, вони виправдовуються мало не скиглючи від жалю до себе: "А чому ви не боретеся проти цисмужиків, які реально пригнічують, гвалтують і вбивають трансів? Звичайно, вони ж сильні та страшні, а ми беззахисні жінки, за наш рахунок легко самостверджуватись!"

Проти цисмужиків, які реально пригнічують, ґвалтують і вбивають, є технічно досить прості запобігаючи засоби: самооборона, швидкі ноги, робоче законодавство і правоохоронна система. Перші два засоби вкрай ефективні, але доступні не всім і не є панацеєю, навіть якщо володіти ними. Для вирішення таких ситуацій існують два останні засоби. Реалізуються ці засоби через правозахисні організації, які займаються просуванням прогресивних законів, представництвом меншин у владі, просвітою народних мас, і надають особисту допомогу постраждалим від насильства представникам уразливих груп. Світ правозахисних організацій дуже тісний у межах одного регіону, всі активісти один одного знають, організатори часто є старими друзями і мають взаємний вплив. Іноді там відбувається зовсім не дружня конкуренція за гранти. Частіше ніж іноді конкуренцію виграють цисжінки, адже завдяки накопиченому за вік позитивному іміджу фемінізму їм легше привернути до себе увагу та отримати підтримку. Що саме по собі непогано якщо кошти йдуть на добру справу, але вони отримують підтримку не тільки від прогресивної публіки, а й від численних консерваторів, яким плювати на права ЛГБТ, всякі расизми, ейбілізми та психофобії. А ось захистити білих жінок та дітей від пропаганди гомосексуалізму, зміни статі та мігрантів вони завжди раді, тільки кинь клич. І терф активно користуються цією невідрефлексованою більшістю активістів лазівкою, під шумок "жіночої сили" плідно співпрацюючи з тими самими ганебними цисмужиками праворуч і ще правіше аж до фашні. Для них на війні проти трансів усі засоби гідні.

Вони все глибше проникають в активістське співтовариство і паразитують на ньому, отруюють його відходами своєї життєдіяльності, заражають новоприбулих учасниць, приводять його до взаємної недовіри та ксенофобії між вразливими групами, спотворення повістки, розладу та занепаду. Занепад егалітарного руху веде не просто до того, що окремі люди не можуть отримати допомогу у правозахисних організацій. Системний активізм та його ефективність падає. Це веде до консервативного реваншу у всьому регіоні та у всьому світі, і зусилля тисяч людей за 5, 10, 20 років можуть бути стерті буквально парою законопроектів та поправок, ухвалених на реакційній хвилі ксенофобії. І тут уже самооборона не допоможе. Адже вона лише допоміжний засіб для ситуацій, які потребують швидкого вирішення, разова перемога, але не системна боротьба за кращий світ. Абсолютна більшість людей навіть за наявності варіантів перемогти у бійці чи втекти, оберуть звернутися до правоохоронної системи - за умовою, що вона працює та її співробітники привчені до толерантності. Тому що чим більше прецедентів покарання за злочини на ґрунті ненависті, тим менше нападів відбуватиметься в майбутньому, і так поки ксенофобія не виявиться у абсолютній меншості. А який у самообороні сенс окрім як у продовженні свого життя на ще один день, якщо тебе вже не лише дворове бидло може посадити на пляшку, а й владна ментура? Якщо їм захочеться, вони заарештують тебе просто за те, що ти πдр/τρaп/малюєш вульви, а захищати тебе не будуть навіть коли ти "на ніж впав". Це і не життя зовсім, а виживання в страху та депресії, без впевненості у завтрашньому дні, безпеки своїх близьких, які теж можуть потрапити під роздачу. Знайома картина пострадянських реалій?

Об'єднаний егалітарний рух міг би врятувати становище. А об'єднатися і стати сильнішим, ніж будь-коли воно зможе тільки якщо знищить паразита, який точить його зсередини вже кілька десятків років. Я завжди в першу чергу буду затикати і викривати свідомо брехливу та підступну терф, а не повчати неосвіченого цисмужика (хоча це теж вкрай важливо). Не тому, що перша вся така беззахисна легка мішень, а на другого я боюся залупатися, щоб не отримати в табло. А тому що їх шкода людському прогресу має принципово різні наслідки. Ксенофобний цисмужик може побити або навіть вбити людину, але залишається надія на те, що цей злочин буде покараний та не повториться, вже коли настануть найкращі часи. Терф же своїми на перший погляд незначними паскудствами, але за підтримки легіону консерв, позбавляє надії на настання найкращих часів взагалі. Тому женіть їх, насміхайтеся з них, та наостанок punch them.